PedagogyStudy

Праця і всебічний розвиток особистості

Значення праці в розвитку особистості загальновизнано. В що конкретно складається роль ,що розвиває праці, що її особливості виступають як головні умови розвитку психіки людини? Можливості для цього розвитку міститися уже в самих знаряддях, предметах і результатах праці. В знаряддях праці, крім призначення, втілено пізнання людиною явищ, закони, властивості і умови існування предметів. Умови праці теж повинні бути пізнані людиною. Предмет, знаряддя і умови праці є найбагатішим джерелом знань про істотну частину навколишньої дійсності. ці знання є основною ланкою в світогляді людини. Для успішного здійснення трудової діяльності вимагає участь всієї особистості індивідуума : його психічних процесів, станів і властивостей. За допомогою психічних процесів, наприклад, людина орієнтується в умовах праці, формує ціль, контролює хід діяльності.

Високі вимоги до людини пред'являють соціальні умови праці.

В різноманітних дитячих трудових об'єднаннях праця носить колективний характер і його здійснення пов'язане з включенням школяра в широку і складну систему виробничих, нравственних і інших відносин. Включення учня в колективна праця сприяє засвоюванню їм названих відносин, перетворенню їх із зовнішніх в внутрішні. це діється під впливом панівних норм поводження, суспільного погляду, організації взаємодопомоги і взаємної вимогливості і дії таких соціально-психологічних феноменів, як внутрігрупова внушаємость, змаганність. Важливої проiзводной цих соціально-псiхологичних чинників є формування відповідальності за результати праці колективу, Дослідження показали, що більшість старшекласників - членів бригад готові відповідати за результати праці своєї ланки.

Великі вимоги до людини пред'являють результати праці. Таким чином, вимоги предмету, знарядь, умов і результатів праці є найважливішою умовою розвитку психіки людини в процесі трудової діяльності.

КОКПИТ (англ . cockpit), углубленное открытое помещение в средней или кормовой части палубы для рулевого и пассажиров (на катерах и парусных яхтах).

ЦЕЦ Иоанн (1110-80) , византийский филолог-эрудит, дидактический поэт.

ФУТУРИЗМ (от лат . futurum - будущее), авангардистское направление в европейском искусстве 1910 - 20-х гг., преимущественно в Италии и России. Стремясь создать "искусство будущего", декларировал (в манифестах и художественной практике итальянского поэта Ф.Т. Маринетти, российских кубофутуристов из "Гилеи", участников "Ассоциации эгофутуристов", "Мезонина поэзии", "Центрифуги") отрицание традиционной культуры (наследия "прошлого"), культивировал эстетику урбанизма и машинной индустрии. Для живописи (в Италии - У. Боччони, Дж. Северини) характерны сдвиги, наплывы форм, многократные повторения мотивов, как бы суммирующих впечатления, полученные в процессе стремительного движения. Для литературы - переплетение документального материала и фантастики, в поэзии (В. В. Хлебников, В. В. Маяковский, А.Е. Крученых, И. Северянин) - языковое экспериментирование ("слова на свободе" или "заумь").